10.4. Вимоги до систем вентиляції та кондиціонування повітря
10.4.1. Вентиляція приміщень підприємств повинна відповідати вимогам СНіП 2.04.05-91, СанПіН 42-123-5777-91, Правилам пожежної безпеки в Україні.
10.4.2. Підприємства громадського харчування з кількістю місць понад 50 повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією з механічним спонуканням.
10.4.3. Природна вентиляція (в тому числі періодичне провітрювання) повинна здійснюватися в приміщеннях без виділення шкідливих або неприємно пахнущих речовин через створки вікон, фрамуг, кватирки з обов’язковим засіткуванням металевої сітки, що відкриваються, або марлею.
10.4.4. На підприємствах з числом місць менше 50 допускається влаштування вентиляції з механічним спонуканням без організованого припливу повітря.
10.4.5. На підприємствах з числом місць понад 100 виробничі цехи, холодильні камери і санвузли повинні бути обладнані самостійними системами вентиляції.
10.4.6. Об’єднання припливно-витяжних систем для торгових приміщень і систем виробничих цехів допускається на підприємствах з числом місць менше 100.
10.4.7. Розрахункову температуру і кратність обміну повітря в приміщенні приймати згідно зі СНіП 2.04.05-91.
10.4.8. Системи вентиляції повинні забезпечувати в обідніх залах перевищення припливу над витяжкою не менше двох обсягів приміщень гарячого цеху і мийних.
10.4.9. У гарячих цехах, випічних відділеннях і в мийних
витяжка повинна перевищувати приплив не менше, ніж на два об’єми цих приміщень.
10.4.10. Системи загальнообмінної вентиляції з механічним спонуканням повинні здійснювати подачу припливного повітря у виробничі, складські та побутові приміщення вище робочої зони, а в гарячих цехах і випічних відділеннях – у робочу зону.
10.4.11. При необхідності встановлення місцевих вентиляційних відсосів обладнується самостійна витяжна система вентиляції.
10.4.12. Місцеві вентиляційні відсоси необхідно встановлювати на висоті не нижче 2 м від рівня підлоги.
10.4.13. Над тепловим обладнанням, розташованим острівним варіантом, допускається влаштовувати кільцеві повітроводи, що перевищують в плані габарити обладнання на 0,5 м з кожного боку.
10.4.14. Жарочне обладнання, що встановлюється на фермах, має бути укомплектоване місцевими відсосами, які своєю площею перекривали б площу жарочного обладнання.
10.4.15. Для захисту працюючих від перегрівання поблизу джерел променистого і конвекційного тепла (50 Вт/м2 і більше) повинні застосовуватися душування та екранування повітряним потоком.
10.4.16. Системи, що подають повітря для повітряних душів і системи приточної вентиляції, повинні бути роздільними.
10.4.17. Припливне повітря слід подавати, як правило, в приміщення з постійним перебуванням людей.
10.4.18. Припливне повітря має бути підігрітим до температури не нижче 12 ° С.
10.4.19. Машинні відділення аміачних і фреонових установок повинні бути обладнані системою приточної вентиляції з підігрівом повітря в холодний час, що забезпечують одно- і двох кратний обмін повітря на годину відповідно і системою витяжної вентиляції, розрахованої на 3-х і 5-ти кратний обмін повітря на годину. Припливна вентиляція повинна бути з підігрівом повітря в холодний час.
10.4.20. Повітрозабір приточних систем здійснюється на висоті не менше 2 метрів від рівня землі.
10.4.21. Повітрозабірні вікна необхідно обладнати решітками, що виключають потрапляння великого пилу в систему.
10.4.22. Камери-шлюзи повинні бути обладнані калориферами для підігріву повітря. Тип і продуктивність їх повинні відповідати потужності вентиляційної установки.
10.4.23. Кількість (витрата) припливного повітря має відповідати даним СНіП 2.04.05-91 з урахуванням втрат у шлюзових камерах і повітроводах.
10.4.24. Системи вентиляції підприємств громадського харчування, розміщені в будівлях іншого призначення, повинні бути самостійними.
10.4.25. Системи витяжної вентиляції повинні бути роздільними для наступних груп приміщень:
- для відвідувачів (крім санвузлів і умивальних), гарячих цехів і мийних;
- виробничих (за винятком гарячих цехів і мийних), складських (за винятком охолоджуваних камер для зберігання овочів, фруктів і харчових відходів) та адміністративних;
- санвузлах, умивальних і душових;
- охолоджуваних камерах для зберігання харчових відходів.
10.4.26. Повітряно-теплові завіси слід передбачати:
- біля дверей і прорізів у зовнішніх стінах, що не мають тамбура, в районах з розрахунковою температурою зовнішнього повітря – 15 ° С і нижче;
- біля зовнішніх дверей вестибюлів при розрахунковій температурі зовнішнього повітря
- від -15 до -25 ° С і числі людей, що проходять через двері протягом 1 години 400 осіб і більше;
- біля зовнішніх дверей будівель, якщо до вестибюлю примикають приміщення без тамбура, обладнані кондиціонерами;
- біля зовнішніх дверей приміщень з мокрим режимом.
10.4.27. Розрахункові параметри для влаштування повітряно-теплових завіс повинні відповідати даним СНіП 2.04.05-91.
10.4.28. Вентиляційне обладнання у вибухобезпечному виконанні слід застосовувати для систем вентиляції, що здійснюють відсос повітря:
- від технологічного обладнання працюючого на газі;
- від пристосувань для опалювання птиці;
- при розміщенні обладнання в приміщеннях категорій А і Б або в повітроводах систем, що обслуговують приміщення цих категорій (тут і далі мається на увазі вентиляційне обладнання).
Категорії приміщень з вибухової та вибухопожежної небезпеки приймати згідно з додатком 6.
10.4.29. Обладнання в звичайному виконанні слід передбачати для систем місцевих відсосів, що розміщуються в приміщеннях категорій В, Г, і Д, що видаляють парогазоповітряні суміші, якщо технологічні процеси в цих приміщеннях виключають можливість утворення вибухонебезпечної концентрації при нормальній роботі технологічного обладнання і при його аварії.
10.4.30. У приміщеннях зі встановленим газовим технологічним обладнанням на витяжних системах слід застосовувати решітки з пристроєм для регулювання витрати повітря, що виключає можливість повного їх закриття.
10.4.31. Вентилятори, кондиціонери, пилоуловителі, фільтри, клапани та інше обладнання слід розміщувати в спеціальних вентиляційних камерах.
10.4.32. Вентилятори витяжних систем допускається розміщувати поза будівлею за умови обладнання їх навісами, що виключають потрапляння атмосферних опадів.
10.4.33. Вентилятори, розташовані поза будівлею, повинні бути огороджені.
10.4.34. Обладнання систем припливної вентиляції, кондиціонування та повітряного опалення, що обслуговують приміщення категорій А і Б, не допускається розміщувати в приміщенні разом з обладнанням витяжних систем.
10.4.35. Обладнання витяжних систем, що видаляють повітря з санвузлів, курильних та інших приміщень не допускається розміщувати разом з обладнанням для приточних систем.
10.4.36. Обладнання витяжних систем з приміщень категорії В не слід розміщувати разом з обладнанням витяжних систем приміщень категорій м.
10.4.37. Вентиляційні камери слід відносити до категорій вибухопожежної та пожежної небезпеки приміщень, які вони обслуговують.
10.4.38. У приміщеннях для витяжних систем, що обслуговують приміщення категорій А і Б, не допускається влаштування теплових пунктів, водяних насосних.
10.4.39. Розміщення вентиляторів у камерах, відстані між вентиляторами та виступаючими конструкціями будівлі і стінами, має відповідати вимогам СНіП 2.04.05-91.
10.4.40. Категорію приміщень з вибухопожежної небезпеки слід застосовувати за ONTP-24-86 та будівельними нормами, правилами згідно з додатком 6.
10.4.41. Повітроводи вентиляційних систем слід застосовувати класу Н (нормальні) з урахуванням вимог і правил СНіП 2.O4.05-91.
10.4.42. Системи вентиляції, зблоковані з автоматичними установками гасіння пожежі або сигналізації про виникнення пожежі, слід обладнати дистанційними пристроями для відключення систем вентиляції.
10.4.43. Контроль параметрів теплоносія і повітря слід передбачати в системах, зазначених у головах СНіП 2.O4.05-91.
10.4.44. Розміщення приладів систем контролю має відповідати правилам СНіП 2.04.05-91.
10.4.45. Водопостачання камер зрошення, зволожувачів і доуволоджувачів кондиціонерів слід здійснювати водою питної якості за ГОСТ 2874-82.
10.4.46. Воду, що циркулює в камерах зрошення та інших апаратах систем вентиляції та кондиціонування, слід фільтрувати, а в необхідних випадках передбачати бактерицидне очищення.
10.4.47. Постачання водою технічної якості слід здійснювати для мокрих пилоулівників витяжних систем, а також промивання припливного обладнання.
10.4.48. Якість води охолоджуючої апаратуру холодильних установок кондиціонерів має відповідати технічним умовам на холодильні машини.
10.5. Аварійна вентиляція
10.5.1. Системи аварійної вентиляції необхідно передбачати в приміщеннях для опалювання птиці, гарячому цеху, відділенні замісу, розділки та випічки тіста, машинному відділенні фреонових і аміачних холодильних установок, в яких можливе раптове надходження в повітря великих кількостей шкідливих або вибухонебезпечних газів, парів.
10.5.2. При проектуванні систем аварійної вентиляції з механічним спонуканням допускається передбачати встановлення витяжних осьових вентиляторів у зовнішніх огороджувальних конструкціях будівель і споруд (у віконних та інших прорізах). Викид повітря з них назовні допускається без застосування труб і шахт.
10.5.3. У приміщеннях висотою до 6 м аварійна вентиляція спільно із загальнообмінною повинна забезпечувати 8-мікратний обмін повітря на годину.
10.5.4. Системи аварійної витяжної вентиляції у виробничих приміщеннях категорій А, Б, слід передбачати з механічним спонуканням вентиляторами у вибухобезпечному виконанні та електродвигунами, що відповідають вимогам ПУЕ.
10.5.5. У виробничих приміщеннях категорій В, Г, Д допускається застосовувати системи аварійної вентиляції з природним спонуканням за умови забезпечення необхідної її продуктивності при будь-яких параметрах зовнішнього повітря.
10.5.6. Для аварійної витяжної вентиляції слід використовувати:
- основні системи витяжної загальнообмінної вентиляції з резервними вентиляторами на аварійну витрату повітря;
- системи аварійної витяжної вентиляції на додаток до основних систем (якщо витрата повітря основних систем не повністю забезпечує аварійний повітрообмін), з резервними вентиляторами для основних систем;
- тільки системи аварійної витяжної вентиляції, якщо використання основних систем неможливе або недоцільне.
10.5.7. Приймальні отвори (решітки, патрубки) для видалення з приміщень повітря аварійною витяжною вентиляцією необхідно розміщувати в зонах можливого найбільшого скупчення шкідливих і вибухонебезпечних речовин.
При аварійному виділенні в приміщення газів або парів важче повітря (аміак) приймальні отвори слід розміщувати на висоті 0,3-1 м від рівня підлоги, а при виділенні газів і парів легше повітря – розміщувати у верхній зоні.
10.6. Експлуатація вентиляційних систем
10.6.1. Вентиляційні установки перед введенням в експлуатацію повинні бути відрегульовані, доведені до проектної потужності і випробувані відповідно до Інструкції з випробування і налагодження вентиляційних пристроїв і ДСТУ 12.3.018-79.
10.6.2. Експлуатація вентиляційних установок повинна здійснюватися з дотриманням основних вимог безпеки праці:
- вентиляційне обладнання може бути включене тільки за умови огорожі решітками або кожухами приводних ременів, з’єднувальних муфт та інших обертових частин;
- забороняється захаращувати вентиляційні камери, канали та майданчики сторонніми предметами;
- чистка, ремонт, мастила, підтягування болтів електродвигунів, вентиляторів, насосів та ін. не повинні проводитися до повної зупинки обертових частин;
- при виявленні ударів або вібрації обладнання повинно бути негайно відключено.
10.6.3. При експлуатації вентиляційних систем забороняється:
- використовувати вентиляційні канали в якості димоходів;
- підключати до вентиляційних каналів газові та опалювальні прилади;
- випалювати накопичені в повітроводах, зонтах жирові відкладення та інші горючі речовини;
- закривати витяжні канали, отвори і решітки;
- залишати двері вентиляційних камер у відкритому положенні.
10.5. Аварійна вентиляція
10.5.1. Системи аварійної вентиляції необхідно передбачати в приміщеннях для опалювання птиці, гарячому цеху, відділенні замісу, розділки та випічки тіста, машинному відділенні фреонових і аміачних холодильних установок, в яких можливе раптове надходження в повітря великих кількостей шкідливих або вибухонебезпечних газів, парів.
10.5.2. При проектуванні систем аварійної вентиляції з механічним спонуканням допускається передбачати встановлення витяжних осьових вентиляторів у зовнішніх огороджувальних конструкціях будівель і споруд (у віконних та інших прорізах). Викид повітря з них назовні допускається без застосування труб і шахт.
10.5.3. У приміщеннях висотою до 6 м аварійна вентиляція спільно із загальнообмінною повинна забезпечувати 8-мікратний обмін повітря на годину.
10.5.4. Системи аварійної витяжної вентиляції у виробничих приміщеннях категорій А, Б, слід передбачати з механічним спонуканням вентиляторами у вибухобезпечному виконанні та електродвигунами, що відповідають вимогам ПУЕ.
10.5.5. У виробничих приміщеннях категорій В, Г, Д допускається застосовувати системи аварійної вентиляції з природним спонуканням за умови забезпечення необхідної її продуктивності при будь-яких параметрах зовнішнього повітря.
10.5.6. Для аварійної витяжної вентиляції слід використовувати:
- основні системи витяжної загальнообмінної вентиляції з резервними вентиляторами на аварійну витрату повітря;
- системи аварійної витяжної вентиляції на додаток до основних систем (якщо витрата повітря основних систем не повністю забезпечує аварійний повітрообмін), з резервними вентиляторами для основних систем;
- тільки системи аварійної витяжної вентиляції, якщо використання основних систем неможливе або недоцільне.
10.5.7. Приймальні отвори (решітки, патрубки) для видалення з приміщень повітря аварійною витяжною вентиляцією необхідно розміщувати в зонах можливого найбільшого скупчення шкідливих і вибухонебезпечних речовин.
При аварійному виділенні в приміщення газів або парів важче повітря (аміак) приймальні отвори слід розміщувати на висоті 0,3-1 м від рівня підлоги, а при виділенні газів і парів легше повітря – розміщувати у верхній зоні.
10.6. Експлуатація вентиляційних систем
10.6.1. Вентиляційні установки перед введенням в експлуатацію повинні бути відрегульовані, доведені до проектної потужності і випробувані відповідно до Інструкції з випробування і налагодження вентиляційних пристроїв і ДСТУ 12.3.018-79.
10.6.2. Експлуатація вентиляційних установок повинна здійснюватися з дотриманням основних вимог безпеки праці:
- вентиляційне обладнання може бути включене тільки за умови огорожі решітками або кожухами приводних ременів, з’єднувальних муфт та інших обертових частин;
- забороняється захаращувати вентиляційні камери, канали та майданчики сторонніми предметами;
- чистка, ремонт, мастила, підтягування болтів електродвигунів, вентиляторів, насосів та ін. не повинні проводитися до повної зупинки обертових частин;
- при виявленні ударів або вібрації обладнання повинно бути негайно відключено.
10.6.3. При експлуатації вентиляційних систем забороняється:
- використовувати вентиляційні канали в якості димоходів;
- підключати до вентиляційних каналів газові та опалювальні прилади;
- випалювати накопичені в повітроводах, зонтах жирові відкладення та інші горючі речовини;
- закривати витяжні канали, отвори і решітки;
- залишати двері вентиляційних камер у відкритому положенні.